Живими атенуйованими є вакцини проти:
- туберкульозу (БЦЖ)
- кору, епідемічного паротиту, краснухи (КПК)
- вітряної віспи
- оральна поліомієлітну вакцина (ОПВ, через рот)
- ротавірусної інфекції (через рот)
- жовтої лихоманки
- а також натуральної віспи, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки.
Такі вакцини проходять процес атенуації - ослаблення мікроорганізму із зниженням вірулентності при збереженні вихідної антигенності.
Живі атенуйовані вакцини не вводять вагітним (про всяк випадок) та при наявності деяких імунодефіцитних станів.
Про імунодефіцити можна почитати тут: Імунодефіцити - наскільки це серйозно.
Для виявлення підозри на первинний імунодефіцит у дитини можна пройти онлайн-тест.
При підозрі на імунодефіцит потрібна обов'язкова консультація лікаря-імунолога. При деяких із цих захворювань живі вакцини протипоказані, натомість показані всі додаткові неживі (інактивовані) вакцини.
Всім іншим людям вводити живі вакцини безпечно.
Особливістю живих вакцин є те, що ін'єкційні живі вакцини можуть впливати одна на одну. Тому дві ін'єкційні живі вакцини потібно вводити або з різницею в 1 місяць, або в один і той самий день.
А неживі (інактивовані) вакцини можна вводити з будь-якою іншою (живою чи неживою) вакциною як завгодно, в той самий день чи будь-який інший день.
Так само пероральні (через рот) живі вакцини не впливають на будь-які інші (живі чи неживі) вакцини, тому їх теж можна вводити з іншими вакцинами як завгодно, в той самий день чи будь-який інший день.
